Практика правової охорони корисних моделей в країнах СНД

Всі питання, що пов'язані з правовою охороною винаходів, на території колишнього Радянського Союзу, республіки якого після його розпаду утворили Співдружність Незалежних Держав (СНД), регулювалися "Положением об открытиях, изобретениях и рационализаторских предложениях" (далі - Положення) від 21 серпня 1973 р. Цим Положенням регулювалися організаційні, майнові, особисті немайнові і трудові відносини, що виникали в зв'язку із створенням відкриттів, винаходів та раціоналізаторських пропозицій, а також набуттям, здійсненням та захистом прав на них. Тобто правова охорона корисних моделей за законодавством Радянського Союзу не була передбачена.

Найбільш близькими за своєю суттю до корисних моделей в колишньому Радянському Союзі були раціоналізаторські пропозиції. Раціоналізаторськими пропозиціями визнавалися технічні рішення, що були новими та корисними для підприємства, та ті, що передбачали зміни конструкції виробу, технології чи складу матеріалу. Основною відмінністю цих двох об'єктів прав промислової власності є територія застосування критеріїв охороноздатності. Такі критерії, як новизна та корисність раціоналізаторської пропозиції, застосовуються тільки відносно підприємства, на якому раціоналізаторська пропозиція розроблена та заявляється, тобто набагато вужче відповідних критеріїв охороноздатності корисної моделі.

Після розпаду Радянського Союзу незалежні країни проголосили курс на створення ринкової економіки. Найважливішим стимулом активізації господарської діяльності повинна була стати конкуренція, направлена на включення в цей процес результатів інтелектуальної діяльності, зокрема об'єктів прав промислової власності, - важливого інструменту технологічного і економічного розвитку держав. Для цього всім країнам СНД необхідно було вносити зміни в патентне законодавство, що і було створено. Ці зміни торкнулися і сфери правової охорони нового для цих країн об'єкту прав промислової власності - корисної моделі.

Усі країни СНД, на той час впровадили на своїй території правову охорону корисної моделі. Законодавства країн СНД у цій сфері дуже схожі.

Як приклад розглянемо законодавство Російської Федерації щодо охорони прав на корисну модель.

Законодавство Російської Федерації

Інститут правової охорони корисної моделі в Російській Федерації було започатковано 23 вересня 1992 року з введенням у дію Патентного закону Російської Федерації (далі –Закон). 7 лютого 2003 року до Закону були внесені зміни та доповнення.

Цим законом регулюються відносини, що виникають у зв'язку із створенням об'єктів прав промислової власності взагалі та корисної моделі зокрема, а також набуттям, здійсненням та захистом прав на ці об'єкти.

Згідно статтею З Закону (в редакції 1992 року) права на корисні моделі підтверджувались свідоцтвом на корисну модель. Відповідно до змін 2003 року права на корисну модель підтверджуються патентом. Як зазначено у поясненнях до цієї зміни до Закону, використання різних видів охоронних документів для об’єктів прав промислової власності, що одержують правову охорону відповідно до Закону, недоцільно з урахуванням того, що всі вони підтверджують надані їх володільцю права на ці об’єкти. Патент на корисну модель засвідчує пріоритет, авторство на корисну модель, право на її використання та виключні права забороняти чи дозволяти іншим особам використовувати корисну модель.

Патент на корисну модель діє протягом 5 років, починаючи з дати подання заявки до Патентного відомства РФ. Згідно із статтею З Закону строк дії патенту на корисну модель може бути продовжений за клопотанням патентоволодільця, але не більш, ніж на 3 роки.

Російські вчені справедливо відзначають, що під пристроєм як об’єктом корисної моделі (також, як і для винаходів) можна розуміти не тільки одиничний пристрій (машина, апарат тощо), але й набір конструктивних засобів, кожний з яких має своє призначення, а разом виконують загальне призначення (наприклад, набір хірургічних інструментів для проведення конкретної операції), а також вироби типу багатошарових матеріалів, гранул тощо.

Деякі спеціалісти в сфері інтелектуальної власності з метою законодавчої ясності пропонували замінити визначення корисної моделі на більш коротке та більш зрозуміле пересічному громадянину - "к полезным моделям относятся устройства".

У статті 5 Закону визначаються об’єкти, що можуть одержати правову охорону в якості корисної моделі, а також критерії її охороноспроможності. Якщо до змін 2003 року до об’єктів корисної моделі відносилися конструктивне виконання засобів виробництва та предметів споживання, а також їх складових частин (пристрій), то Законом в редакції 2003 року в якості об’єктів корисної моделі одержують правову охорону технічні рішення, що відносяться до пристрою. Ця зміна відповідає практиці застосування законодавства про охорону прав на корисну модель та більш точно відображає суть цього об’єкту прав промислової власності.

Корисній моделі надається правова охорона, якщо вона відповідає таким критеріям охороноспроможності як новизна та промислова придатність.

Корисна модель є новою, якщо сукупність її суттєвих ознак невідома з рівня техніки. Рівень техніки за російським законодавством включає опубліковані у світі відомості про засоби того ж призначення, що і заявлена корисна модель, які стали загальнодоступними до дати пріоритету заявки на корисну модель. Тобто можна зробити висновок, що у РФ до корисної моделі встановлюється критерій абсолютної світової новизни.

Корисна модель є промислово придатною, якщо вона може бути використана у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях діяльності людини.

Згідно з Законом при визначенні охороноспроможності корисної моделі діє так звана "пільга по автор-ству". Розкриття суті корисної моделі її автором або за його згодою іншою особою за 6 місяців до дати подання заявки на корисну модель не визнається обставиною, що перешкоджає визнанню охороно- спроможності корисної моделі.

В якості корисної моделі в Росії не підлягають правовій охороні:

топології інтегральних мікросхем;
рішення, що відносяться до зовнішнього вигляду виробів, направлені на задоволення естетичних потреб;
рішення, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі.

Згідно зі статтею 10 Закону особі, яка є володільцем патенту на корисну модель належить право на використання корисної моделі та виключне право забороняти або дозволяти її використання іншою особою. Ніхто не має права використовувати запатентовану корисну модель без дозволу патентоволодільця. Законом визначено перелік дій, на здійснення яких необхідно одержати дозвіл патентоволодільця. До цього переліку відноситься: ввіз на територію Російської Федерації, виготовлення, застосування, пропонування до продажу, продаж, інше введення в цивільний оборот або зберігання для зазначених цілей виробу, в якому застосована запатентована корисна модель.

Запатентована корисна модель вважається застосованою у виробі, якщо виріб містить кожну ознаку корисної моделі, наведену у незалежному пункті формули корисної моделі, або ознаку еквівалентну їй, і яка стала відомою в якості такої в даній галузі техніки до дати використання корисної моделі.

Стаття 11 Закону дає визначення дій, що не визнаються порушенням прав володільця патенту на корисну модель.

Патентне відомство РФ згідно статті 23 Закону проводить експертизу заявки на корисну модель, під час якої не проводиться перевірка відповідності корисної моделі критеріям охороноспроможності. Патент видається під відповідальність заявника. При цьому заявник або третя особа вправі клопотати про проведення інформаційного пошуку за заявкою на корисну модель для визначення рівня техніки, у порівняння з яким може бути здійснена оцінка охороноспроможності корисної моделі.

Таким чином умови отримання патенту на корисну модель досить прості, а вигод від володіння таким патентом не менш, ніж від володіння патентом на винахід. На жаль, ці вигоди недостатньо використовуються заявниками РФ.

Російські дослідники, що стурбовані низькою динамікою зростання кількості заявок на корисні моделі, вважають, що це відбувається не із-за особливостей, що властиві даній формі правової охорони, а із-за відсутності чітко діючого механізму захисту прав запатентованих корисних моделей.

Практика використання корисних моделей у РФ знаходиться на стадії становлення. Але вже зараз російські спеціалісти з деяким здивуванням констатують, що явочний характер видачі патенту, відсутність експертизи за таким складним критерієм, як винахідницький рівень, не принижують, а навпаки - значно збільшують життєспроможність охоронного документу.

Патент на корисну модель важко анулювати саме з причини відсутності для реєстрації прав на неї такого критерію як винахідницький рівень, який не важко оскаржити у більшості випадків. Достатньо однієї нової ознаки, і корисна модель стає "непотопляемой". Витративши небагато часу на перевірку новизни корисної моделі чи замовивши інформаційний пошук у Патентному відомстві РФ можна отримати патент на корисну модель гарантоване майже на 100 відсотків.

Наскільки ефективно власник прав на корисну модель скористається викладеними вище перевагами корисної моделі залежить від нього.

Правова охорона корисної моделі в Україні

До змін, що відбулись в українському законодавстві у 2003 році, корисна модель визначалась як нове і промислове придатне конструктивне виконання пристрою. Саме таким чином корисну модель визначав Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 року №3687-ХП. Цей підхід до правової охорони корисної моделі виходив із традиційного розуміння корисної моделі як пристрою і відповідав прийнятому підходу до охорони прав на цей об’єкт в країнах СНД, зокрема Російській Федерації.

Українські фахівці в сфері інтелектуальної власності, ґрунтуючись на детальному аналізі як міжнародного законодавства так і практики застосування українського законодавства у цій сфері, давно вже підіймають питання про доцільність зміни такого підходу.

З огляду на ситуацію, що склалась в українському законодавстві з правовою охороною корисної моделі, доцільно торкнутись питання охорони прав на винаходи в Україні.

На цей час в Україні склалась і функціонує змішана - явочно-відкладена система експертизи заявок на винаходи. Запроваджений Постановою Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23 грудня 1993 року № 3769-ХІІ так званий “короткий патент” строком дії 5 років, процедура видачі якого була визначена Постановою КМУ від 29 серпня 1994 року №593 «Про тимчасовий порядок видачі патентів України на винаходи без проведення експертизи заявок по суті», підтвердив свою життєздатність. Цей патент вводився тимчасово, як об’єктивна необхідність, до створення патентно-інформаційної бази, яка б надавала можливість проведенню ефективної експертизи заявок на винаходи по суті, тобто на відповідність заявлених рішень критеріям охороноспроможності. Можливість продовження строку дії “короткого патенту” до 20 років зробила його привабливим для національних заявників.

Вже при підготовці проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, що був прийнятий 21 грудня 2000 року, розглядались пропозиції про виключення корисної моделі з переліку об‘єктів прав промислової власності, що можуть одержати правову охорону в Україні. Замість неї пропонувалось впровадити видачу патенту на винахід строком дії 8 років, який видавався б за явочною системою. По суті пропонувалось замінити патент на корисну модель, що видавався тільки на нове і промислове придатне конструктивне виконання пристрою, на так званий “короткий” патент на винахід, об’єктом якого був би не тільки пристрій, а і процес. Тобто пропонувалась система правової охорони корисних моделей, що вже діяла в деяких країнах Європейського співтовариства. На той час ця пропозиція в запропонованому вигляді не знайшла достатньої підтримки.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, прийнятому Верховною Радою України 21 грудня 2000 року, було введено нові види патентів:

“деклараційний патент на винахід” строком дії 6 років від дати подання заявки, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи заявки на винахід на локальну новизну, та
“деклараційний патент на корисну модель” – різновид патенту, що видається на нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою, строком дії 10 років від дати подання заявки, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

Різниця між цими двома патентами полягає в тому, що деклараційний патент на винахід охоплює всі об’єкти, зокрема, продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо), спосіб та застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. В той же час деклараційний патент на корисну модель видається тільки на конструктивне виконання пристрою.

Тобто, по суті деклараційний патент на винахід строком дії 6 років поглинає ті об’єкти, на які може бути видано деклараційний патент на корисну модель.

Станом на 1.07.2003 з 1992 року в Україні видано лише 1885 патентів на корисні моделі, тоді як тільки за 1 півріччя 2003 року в Україні прийнято 3491 рішень про видачу деклараційних патентів на винаходи. Статистичні відомості свідчать про те, що національні заявники віддають перевагу деклараційним патентам на винаходи, а не деклараційним патентам на корисну модель.

Аналіз діючих в світі систем правової охорони винаходів та корисних моделей показує, що кожна країна використовує таку систему, яка є найбільш раціональною і вигідною для національних заявників. Основна умова - не порушувати основних принципів Паризької конвенції про охорону промислової власності: рівні права для іноземних і національних заявників, право пріоритету, критерії охороноспроможності, один винахід - один охоронний документ тощо. Тобто кожна країна-учасниця Паризького Союзу має можливість відповідно до своїх національних потреб визначати ті чи інші особливості своєї патентної системи.

При цьому, як свідчить запропонований аналіз законодавств про охорону прав на корисні моделі, європейські держави схиляються до правової охорони так званими “малими патентами” в якості корисних моделей всіх об’єктів винаходів, як продуктів так і процесів (способів). Як пропонується у Директиві ЄС для корисної моделі встановлюються такі ж критерії охороноспроможності як і для винаходу з дещо пониженими вимогами до критерію “винахідницький рівень”. Відрізняються “малі патенти” на корисні моделі від патентів на винаходи здебільшого строком дії правової охорони (4–8 років) та явочною системою видачі патентів.

На цей час українське законодавство в сфері інтелектуальної власності змінюється. Ці зміни зумовлені намірами України увійти у міжнародне співтовариство як рівноправного партнеру, зокрема стати членом Світової організації торгівлі, так і десятирічною практикою застосування законодавства.

На цей час відносини, пов'язані з набуттям та здійсненням прав на корисні моделі в Україні, регулюються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 року №3687-ХП (далі - Закон) зі змінами внесеними згідно із Законами N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 8, ст. 37 , N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114, N 34-IV ( 34-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 35, ст.256, N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003).

Згідно Закону корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Право на корисну модель охороняється державою і засвідчується деклараційним патентом.

Деклараційний патент засвідчує: пріоритет корисної моделі, авторство і права на корисну модель.

Відповідно до статті 6 Закону правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає критеріям патентоспроможності. Об'єктами патентоспроможної корисної моделі можуть бути:

продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);
процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Частиною 3 статті 6 Закону визначено перелік об’єктів технології, на які не поширюється правова охорона корисної моделі. Цей перелік повністю співпадає з переліком об’єктів, на які не поширюється правова охорона як на винаходи. Це:

сорти рослин і породи тварин;
біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;
топографії інтегральних мікросхем;
результати художнього конструювання.

Строк дії деклараційного патенту України на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису корисної моделі та відповідних креслень.

Для одержання деклараційного патенту на корисну модель необхідно подати заявку, оформлену відповідно до Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід (корисну модель) від 22.01.2001 №22 (далі - Правила).

Заявку на корисну модель може подати винахідник або його спадкоємець, роботодавець або правонаступник винахідника чи роботодавця (далі - заявник). За дорученням зазначених осіб заявка може бути подана через представника у справах інтелектуальної власності (далі - патентний повірений) або іншу довірену особу. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місце проживання поза межами України, у відносинах з Патентним відомством реалізують свої права тільки через патентних повірених.

Заявка на корисну модель підлягає експертизі за формальними ознаками, яка проводиться без спеціального клопотання заявника.

У ході проведення експертизи перевіряється наявність необхідних документів та дотримання встановлених вимог до її оформлення. Розглядається питання щодо відповідності заявленого об'єкта умовам надання правової охорони.

Якщо заявка на корисну модель пройшла експертизу за формальними ознаками та документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, приймається рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель.

На підставі рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель та за наявності документа про сплату мита відомості про видачу деклараційного патенту публікуються в офіційному бюлетені Патентного відомства.

У будь-який час до дати одержання рішення про видачу деклараційного патенту заявник має право відкликати заявку.

Згідно зі статтею 18 Закону заявник в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту або відхилення заявки має право перетворити заявку на корисну модель в заявку на винахід і навпаки. Заявник повинен подати клопотання щодо перетворення заявки. При цьому пріоритет заявки зберігається.

Після публікації відомостей про видачу деклараційного патенту на корисну модель будь-яка особа має право ознайомитись з відомостями, що занесені до Державного реєстру деклараційних патентів України на корисні моделі. Деклараційний патент на корисну модель видається особі, яка має право на його одержання. Якщо таке право мають декілька осіб, їм видається один патент.

Дія деклараційного патенту на корисну модель припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності.

Деклараційний патент на корисну модель може бути визнано недійсним повністю або частково, якщо:

запатентована корисна модель не відповідає критеріям патентоспроможності;
у формулі корисної моделі присутні ознаки, яких не було у заявці на корисну модель;
порушені вимоги п. 2 ст. 32 Закону, тобто в патентне відомство іноземної країни заявку на корисну модель було подано раніше, ніж до Патентного відомства України.

Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року Цивільний кодекс України, який набув чинності з 1 січня 2004 року (далі – ЦКУ), визначає, що об’єктами права інтелектуальної власності в Україні, зокрема є винаходи, корисні моделі, промислові зразки (стаття 420 ЦКУ).

Відповідно до статті 460 ЦКУ корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об’єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них як на корисну модель.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через 10 років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку.

Зазначене свідчить, що українське законодавство в сфері інтелектуальної власності не передбачає видачу деклараційних патентів на винаходи строком дії 6 років, а об’єктом корисної моделі можуть бути всі об’єкти, що визначені для винаходу.

Необхідно підкреслити, що українське законодавство надто широко визначає об’єкти корисної моделі. Доцільно розглянути можливість звуження переліку об’єктів винаходів, на які може бути надана правова охорона в якості корисної моделі. З урахуванням міжнародного досвіду доцільно виключити з переліку таких об’єктів хімічні та фармацевтичні способи, харчові продукти, біологічний матеріал (штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини), а також способи хірургічного, терапевтичного та діагностичного лікування людини та тварини.

Можна прогнозувати, що в запропонованому вигляді правова охорона так званих “малих винаходів” знайде досить велику кількість прихильників серед українських підприємців.

Практика правової охорони корисних моделей в країнах СНД