Практика правової охорони корисних моделей в країнах Європейського Союзу

Правова охорона корисної моделі, в тому чи іншому вигляді, передбачена в 12 країнах, що входять до складу Європейського Союзу. Не охороняються права на корисні моделі в Великобританії, Швеції та Люксембурзі.

На сьогоднішній день в країнах ЄС діють три схеми реєстрації прав на корисні моделі.

У Франції, Бельгії та Нідерландах підхід до реєстрації прав аналогічний до підходу, що застосовується до винаходів: потрібно, щоб заявлене рішення відповідало критерію охороноздатності світова новизна, той же самий підхід до критеріїв винахідницький рівень (неочевидність) та промислова придатність.

В Греції, Іспанії, Португалії, Італії та Фінляндії права на так звані „малі винаходи" надаються, якщо заявлене рішення представлено в тримірній формі.

В Німеччині, Данії, Австрії та Ірландії підхід до реєстрації прав на корисні моделі аналогічний до попередньої схеми, але вимога до представлення заявленого рішення в тримірній формі відсутня.

Необхідно відзначити, що в деяких країнах правова охорона корисної моделі здійснюється на підставі патентного законодавства, зокрема Франція, Іспанія, Нідерланди, Португалія тощо. В Німеччині, Італії правова охорона корисної моделі здійснюється на підставі спеціального законодавства про охорону прав на корисні моделі.

Розглянемо більш детально законодавства деяких країн-учасниць ЄС щодо правової охорони корисної моделі.

Законодавство Німеччини

Перший у світі Закон про охорону прав на корисні моделі був прийнятий в Німеччині ще в 1891 році, коли Імперський суд наголосив, що закон повинен містити норми щодо правової охорони й таких технічних рішень, котрі є новими, але не мають достатнього винахідницького рівня. Після цього цей закон багато разів переглядався і доповнювався. Але залишилось основне – „малі винаходи” підлягають правовій охороні.

Цікаві статистичні дані, що характеризують подання заявок та реєстрацію прав на корисні моделі у Німеччині. За 1948-1989 рр. було подано 1350134 заявки та зареєстровано права на 651046 корисні моделі, а за 1990 р. відповідно - 14626 та 13484.

Новий Закон Німеччини про охорону прав на корисні моделі (далі - Закон) набрав чинності в січні 1987 року. До Закону у 1990 році були внесені деякі зміни.

Правове регулювання режиму правової охорони корисних моделей крім зазначеного Закону здійснюється на основі підзаконних актів Патентного відомства: Інструкції по здійсненню пошуку відповідно до §7 Закону від 25.04. 1990, Інструкція про реєстрацію прав на корисні моделі від 25.04.1990 та Інструкція про подання заявки на корисну модель від 12.11.1986 із змінами від 04.05.1990.

Зміни, внесені у Закон в 1990 році, докорінно змінили поняття корисної моделі. В Законі корисна модель визнається винаходом. Параграфом 1 Закону встановлюється, що "в якості корисної моделі підлягають правовій охороні винаходи, що є новими, засновані на винахідницькому кроці та придатні до промислового використання".

Відповідно до німецької концепції патентного права корисні моделі вважаються не особливим видом технічних рішень, а так званими “малими винаходами”, які відрізняються спеціальним режимом реєстрації прав та їх здійсненням.

Закон був розроблений в результаті багаторічної дослідницької роботи з урахуванням пропозицій осіб, що зацікавлені у цій формі правової охорони винаходів, зокрема представників малого та середнього бізнесу. Проф. Ф.-К. Байєр, один з директорів Інституту Макса-Планка, докладно досліджував історію та мету правової охорони корисних моделей у Німеччині. Він обґрунтував необхідність реформи законодавства, виступив з ідеєю розповсюдження правової охорони в якості корисної моделі на всі об’єкти винаходів (за виключенням хімічних речовин та способів їх виготовлення), а не тільки на вироби, що виконані у так званій просторовій формі. Ця ідея багаторазово обговорювалася промисловими колами, суддями, адвокатами, юристами тощо. За результатами дискусії було визнано, що доцільніше узгодження Закону з новим Патентним законом Німеччини, ніж розширення обсягу правової охорони корисної моделі, що може мати непередбачувані наслідки.

Законом встановлено, що правова охорона в якості корисної моделі надається тільки обмеженій групі технічних новинок. Отже, до корисних моделей не може застосовуватися такий поділ на категорії технічних рішень, як це прийнято для винаходу (пристрій, спосіб, речовина). Вимога просторової форми виробу склалась у судовій практиці вже давно. Із поняття "конструкція, пристрій" випливає, що в якості корисної моделі можуть охоронятися тільки такі об’єкти, які втілені у достатньо визначеній просторовій формі виробу.

Відповідно до Закону в якості корисних моделей не можуть одержати правову охорону наукові теорії і математичні методи, результати художнього конструювання. Крім того, з об’єктів правової охорони вилучені плани, правила та методи інтелектуальної діяльності, ігри і підприємницька діяльність, а також програми для обчислювальних машин. Не можуть також одержати правову охорону способи передачі інформації, сорти рослин і породи тварин а також рішення, що суперечать суспільному порядку. Хімічні та інші способи також на можуть одержати правову охорону в якості корисних моделей. Стосовно вимоги відповідності заявленого рішення критерію новизна, то об’єкт корисної моделі не повинен бути частиною рівня техніки за станом на дату пріоритету заявки, тобто на цю дату об’єкт корисної моделі не повинен бути розкритий у будь-якій публікації в країні або за її межами і стати доступним суспільству в результаті відкритого використання в країні.

З огляду на це визначення до корисної моделі не застосовується критерій охороноздатності “світова новизна” на відміну від винаходу, який повинен відповідати критерію абсолютна світова новизна. У деяких випадках менш суворі вимоги до новизни корисної моделі можуть виявитися вирішальними при виборі форми правової охорони технічного рішення.

У відношенні новизни корисної моделі надається, так звана „пільга по новизні”. Якщо заявник або будь-яка третя особа за згодою заявника використовувала об’єкт корисної моделі в країні, або здійснила публікацію про цей об’єкт, таке розкриття не буде вважатись таким, що порушує новизну.

Другий критерій охороноздатності корисної моделі – “винахідницький крок”, визнається забезпеченим у разі, коли результат інтелектуальної діяльності творця перевершує вміння середнього спеціаліста. Іншими словами, коли технічне рішення, заявка на яке подана, неочевидне для середнього спеціаліста в певній галузі.

Адміністративна і судова практиці застосування законодавства підтвердила відмінність у ступені винахідницького рівня стосовно винаходу та корисної моделі, що і знайшло відображення у новому Законі. Рішення, яке визнається корисною моделлю, повинно носити творчій характер, та його рівень повинен перевищувати можливості середнього спеціаліста. Однак, до патентоспроможного винаходу в силу сучасного патентного законодавства, що розроблене з урахуванням вимог європейських патентних конвенцій, застосовується вимога "винахідницької діяльності", а до корисної моделі - лише "винахідницький крок". Як вказується у доповіді, що була зроблена у Рейхстазі в обґрунтування прийняття Закону, розбіжність у термінах повинна вказувати, з одного боку, на те, що від корисної моделі вимагається певна міра винахідницького рівня, а з іншого, що ця умова менш сувора, ніж та, яка застосовується до винаходу.

Третій критерій охороноздатності корисної моделі – “промислова придатність” означає, що об’єкт корисної моделі може бути виготовлений або використаний у будь-якій галузі промисловості, включаючи сільське господарство.

Як правило реєстрація прав на корисну модель здійснюється через 6 тижнів після подання правильно оформленої заявки за умови сплати заявочного мита 50 євро, у той час як мито за подання заявки на винахід складає 200 євро.

Заявка на корисну модель подається до Патентного відомства Німеччини, причому на кожний об’єкт корисної моделі має бути складена окрема заявка. Законом визначені вимоги до заявки та до порядку її розгляду.

Одна з важливих переваг правової охорони корисної моделі проявляється не тільки в оперативній реєстрації прав на неї, але й у тому, що можна швидко почати здійснювати свої права. Власник прав на корисну модель може з моменту реєстрації прав на корисну модель захищати їх у повному обсязі. У випадку порушення прав на корисну модель їх власник може подати позов до суду про припинення дій, що порушують його права, та про відшкодування збитків, які спричинило порушення. Треба зазначити, що публікація відомостей про винахід, яка здійснюється через 18 місяців від дати подання заявки на винахід, дає заявнику лише обмежену правову охорону. Він має тимчасову правову охорону і право на відповідне відшкодування збитків відповідно до §33 Патентного закону тільки після одержання патенту.

Незважаючи на переваги охорони винаходу в якості корисної моделі, потрібно пам'ятати, що правова охорона на неї надається за явочною (реєстраційною) системою, без проведення експертизи заявки по суті. Тому патент на корисну модель є менш „стабільний”, ніж патент на винахід, який видається тільки після проведення експертизи заявки на відповідність критеріям охороноздатності. До прийняття Закону заявник міг забезпечити „стабільність” правової охорони корисної моделі шляхом проведення пошуку і визначення рівня техніки у приватному порядку. З прийняттям нового Закону з'явилась можливість подавати до Патентного відомства клопотання про проведення пошуку і одержання відповідного звіту, на підставі якого заявник може прогнозувати можливість „життєздатності” своїх прав на корисну модель.

Пошук проводиться по опублікованим матеріалам на підставі Інструкції про здійснення пошуку від 25 квітня 1990 року. За здійснення пошуку стягується досить високе мито - 450 євро. У процесі пошуку корисна модель перевіряється на відповідність таким критеріям охороноздатності, як новизна та винахідницький крок. Автори Закону відзначали, що інститут пошуку був введений для підвищення активності окремих авторів, а також охорони інтересів дрібних та середніх підприємств.

Закон передбачає можливість:

перетворення заявки на винахід в заявку на корисну модель;
перетворення заявки, що була подана як допоміжна заявка, в заявку на корисну модель;
встановлення внутрішнього пріоритету.

Із Закону виключена норма, що стосується допоміжної заявки на корисну модель. За раніше діючим законом 1980 року одночасно з поданням заявки на винахід заявник міг оформити на той же об'єкт допоміжну заявку на корисну модель. Ця остання заявка тимчасово не розглядалась, а якщо за заявкою на винахід видавався патент, що забезпечував достатній обсяг правової охорони, то заявник залишав без руху допоміжну заявку на корисну модель. Але якщо він отримав по заявці на винахід патент з недостатнім обсягом правової охорони, або йому було у видачі патенту на винахід відмовлено, то він міг одержати правову охорону на заявлене рішення як на корисну модель. Перевагою цієї норми була пільга по миту. Розмір мита за подання допоміжної заявки на корисну модель становив 50 відсотків від розміру мита за подання заявки на винахід, але реалізувалися такі допоміжні заявки лише на 10 відсотків. При цьому таких допоміжних заявок на корисні моделі подавалося щорічно близько 23 тисяч, що надто обтяжувало Патентне відомство.

З 1 січня 1987 року особа, яка подала заявку на корисну модель, користується правом внутрішнього пріоритету. Ця норма була введена Патентним законом Німеччини від 1981 року, який встановив (абз. 1 §40), що заявнику протягом 12 місяців від дати подання заявки на винахід надається право на пріоритет при поданні заявки на корисну модель на той самий об'єкт, за виключенням випадків, коли для раніше поданої заявки був встановлений внутрішній або конвенційний пріоритет. Для заявки може бути встановлений пріоритет декількох поданих у Патентне відомство заявок на винаходи. Визначений термін для встановлення пріоритету, що складає 2 місяці від дати подання більш пізньої заявки. Однак в Законі містяться деякі особливі норми стосовно внутрішнього пріоритету. Введено уточнення до правила, відповідно до якого якщо у Патентному відомстві не закінчений розгляд заявки, то у випадку подання клопотання про встановлення внутрішнього пріоритету, перша заявка на винахід вважається відкликаною. При поданні клопотання про встановлення внутрішнього пріоритету щодо корисних моделей відкликаною визнається більш рання заявка на корисну модель, але не заявка на винахід.

Реєстрація прав на корисну модель надає право тільки їх власнику використовувати виріб, що є об’єктом корисної моделі. Будь-якій третій особі забороняється без дозволу власника прав виготовляти, пропонувати до продажу, вводити в комерційний оборот або використовувати чи ввозити та зберігати для зазначених цілей вироби, що є об’єктами корисної моделі.

Крім того, встановлено поняття непрямого порушення прав на корисні моделі, яке зводиться до того, що третім особам забороняється пропонувати до продажу або поставляти для використання вироби, що є об’єктом корисної моделі, або засоби, які відносяться до її суттєвого елементу. При цьому для визнання зазначених дій такими, що порушують права, вирішальною підставою є те, що порушник прав повинен знати або з обставин повинно бути очевидно, що ці вироби або засоби придатні чи призначені для використання корисної моделі. Таким чином, непряме порушення прав на корисні моделі може бути здійснено тільки навмисно, що відрізняє цю форму порушення від прямого порушення прав, яке може бути здійснене за необачністю.

Як і щодо винаходів, визначено перелік дій, які не визнаються порушенням прав на корисну модель. Це, зокрема дії, які здійснюються:

у приватній сфері для непромислових цілей;
в експериментальних цілях відповідно до об’єкту корисної моделі;
передбачені Паризькою конвенцією по охороні промислової власності стосовно використання корисних моделей на транспортних засобах.

Законодавство Італії

В Італії регулювання відносин щодо корисних моделей здійснюється відповідно до Закону про патенти на промислові зразки і корисні моделі (далі - Закон), введеного у дію Королівським декретом № 1411 від 25.08.1940. До Закону неодноразово вносилися зміни. Деякі процедурні питання, а також питання, що стосуються подвійного патентування, регулюються Правилами про патенти на промислові зразки, введеними в дію Королівським декретом № 1354 від 31.10 1941 у редакції Закону від 14.02.1987 "Про гармонізацію італійського законодавства з положеннями Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків".

Текст Закону дуже короткий і обмежений лише тим, що визначає можливість правової охорони корисних моделей в рамках законодавства, критерії охороноздатності корисної моделі, форму правової охорони корисної моделі, права автора чи його роботодавця, можливість перетворення патенту на корисну модель на патент на винахід і навпаки, строк дії прав і сплату патентних зборів.

Що стосується не врегульованих в Законі питань, то за деякими з них даються посилання на Патентний закон Італії (Королівський декрет № 1127 від 29.06.1939 у редакції 1987 року). У параграфі 1 Закону, визначається, що Королівський декрет № 1127 від 29.06.1939 застосовується також і для регулювання відносин щодо корисних моделей і промислових зразків. Посилання на Патентний закон містяться також у §3 Закону, що регулює відношення щодо створення корисних моделей авторами, які працюють за наймом, у §4 - щодо перетворення заявки на винахід у заявку на корисну модель, у §10 – щодо викладки (публікації) заявки, у §12 – щодо мита і в §13 - щодо примусових ліцензій.

Законом встановлено, що умовами для реєстрації прав на корисну модель крім інших є задоволення таким критеріям охороноздатності як новизна, а також спроможність застосування корисної моделі для машин, інструментів, приладів чи предметів повсякденного споживання. Корисна модель відображується у формі цих машин, приладів тощо, у їхньому розташуванні, обрисах, комбінаціях елементів. Таким чином, виходячи з норм, наведених у §2 Закону, визначення поняття охороноспроможної корисної моделі можна сформулювати в такий спосіб: це рішення, що складається з нових форм, конструкцій, обрисів машин, приладів, інструментів і предметів повсякденного споживання чи нових комбінацій їх елементів, яке забезпечує особливий ефект дії або легкість застосування чи використання для зазначених машин тощо. Іншими словами корисна модель - це нове конструктивне технічне рішення. Причому технічне рішення, визнане корисною моделлю, відноситься до форми і розташування частин виробу, якщо вони виконують технічні функції.

Про подібність між корисною моделлю і винаходом свідчить те, що і корисна модель і винахід є рішенням технічної задачі. Однак, якщо об’єктом винаходу може бути пристрій, спосіб і речовина, то об’єктом корисної моделі може бути тільки пристрій. До охороноспроможної корисної моделі, також як і до охороноспроможного винаходу, пред'являється вимога відповідати такому критерію як абсолютна світова новизна. Тобто, щоб одержати правову охорону, дані об'єкти до подання заявки на винахід або заявки на корисну модель не повинні бути відомі як у країні патентування, так і за її межами ні в силу публікації, ні в силу використання в промисловості. Але на відміну від винаходу до охороноспроможної корисної моделі не пред'являється вимога відповідності критерію винахідницький рівень. Таким чином, можна стверджувати, що всяка заявка на винахід чи всякий патент на винахід можуть бути перетворені в заявку на корисну модель чи у патент на корисну модель. Однак можливість перетворення заявки на корисну модель у заявку на винахід чи патент на корисну модель у патент на винахід обмежена зазначеними вище розходженнями.

Патент на корисну модель діє протягом 10 років від дати подання заявки. Дія патенту припиняється достроково, якщо патентоволоділець відмовився від нього чи не вніс мито за підтримання його чинності або у випадку анулювання патенту (визнання патенту недійсним). Відповідно до положення ст.54 (tег) Патентного закону патент анулюється, якщо корисна модель не використовується протягом двох років з дати видачі першої примусової ліцензії або використовується таким чином, що це не відповідає потребам країни.

Патент може бути визнаний недійсним, якщо він виданий з порушенням критеріїв охороноздатності корисної моделі, а також вимог щодо процедури видачі патенту. Патент, визнаний недійсним, вважається таким, що не набрав чинності.

Відповідно до опублікованої в 1987 році у журналі "Вег Меиегег" інформації законодавство Італії надає можливість перетворення європейського патенту на винахід в національну заявку на корисну модель.

Що стосується можливості перетворення патенту на винахід у патент на корисну модель у випадку, коли патент уже виданий, то вона також існує.

Законодавство Іспанії

В обґрунтуванні до Патентного закону, прийнятого у 1986 році, збереження інституту правової охорони корисної моделі обґрунтовувалося тим, що такий інститут відповідає рівню технологічного розвитку в Іспанії. В обґрунтуванні зазначалось, що цю форму правової охорони винаходів використовують більшість вітчизняних винахідників.

Іспанія відноситься до країн, де правова охорона винаходів і корисних моделей регулюється одним Патентним законом (далі - Закон). Корисним моделям присвячено розділ XIV та статті 143-154 Закону.

Абзац 1 статті 143 Закону містить визначення поняття корисної моделі: "В якості корисної моделі відповідно до нового закону одержують правову охорону рішення, засновані на винахідницькій діяльності та ті, що складаються з того, що додають виробу форму, структуру або склад, із яких випливає практично встановлені переваги для використання або виробництва”.

Патентне законодавство Іспанії не робить термінологічного розходження між рішеннями, що одержують правову охорону в якості винаходів та корисних моделей. У тому та іншому випадку мова йде про винахідницьке рішення.

Якщо прилади, інструменти, знаряддя праці, апарати та пристосування або їх частини відповідають цим вимогам, то вони у першу чергу можуть одержати правову охорону як корисні моделі.

Це означає, що корисна модель не є видом правової охорони, придатним для будь-яких малих винаходів. Корисною моделлю можна визнати тільки нову форму виробу, якою визначається його практична придатність. Відповідно, відмінність корисної моделі від промислового зразка складається у тому, що промисловий зразок представляє собою тільки нову форму виробу для задоволення естетичних потреб. Розрізнити винахід та корисну модель значно важче.

Оскільки мова йде про рішення, що мають просторову структуру, то ясно, що ні способи, ні селекційні досягнення не можуть одержати правову охорону як корисні моделі ( абзац З статті 143 Закону).

Це ж відноситься до хімічних або мікробіологічних продуктів. Суть цих рішень міститься у їх внутрішній структурі, а не у зовнішній формі, тому вони виключаються з правової охорони в якості корисної моделі.

У Законі до корисної моделі застосовуються критерії охороноздатності новизна та винахідницька діяльність і не застосовується такий критерій охороноздатності як промислова придатність, незважаючи на те, що цей критерій виходить із самої суті корисної моделі. Поняття критеріїв новизни та винахідницької діяльності відрізняються від аналогічних критеріїв, встановлених для патентоспроможних винаходів. Відповідно до Закону корисна модель повинна відповідати критерію відносної новизни, у той час як патент видається на винаходи, які відповідають критерію абсолютної світової новизни.

Критерій винахідницька діяльність стосовно корисної моделі також відрізняється від критерію винахідницька діяльність винаходу. Відповідно до абзацу 1 статті 146 Закону корисна модель відповідає критерію винахідницька діяльність, якщо рішення "не є для спеціаліста цілком (дуже) очевидним з рівня техніки". В Іспанії, як і в інших країнах, до корисних моделей пред'являються менш суворі вимоги у відношенні критерію винахідницька діяльність, ніж до патентоспроможних винаходів. Необхідно зазначити, що цю розбіжність у ступені очевидності достатньо складно визначити при застосуванні Закону - коли рішення „цілком” або „дуже очевидне”, чи „просто очевидне” для спеціаліста.

Процедура видачі охоронного документу на корисну модель подібна до процедури видачі патенту, встановленою для винаходів. Існують деякі відмінності, що направлені на полегшення одержання охоронного документу на корисну модель. Матеріали заявки на корисну модель не містять реферату, що характеризує заявлене рішення для цілей інформації, а також звіту про рівень техніки.

Патентне відомство перевіряє переважно формальні вимоги для заявки, вказує заявнику на наявні недоліки та надає йому відповідні терміни для їх усунення. Потім заявку на корисну модель публікують, після чого будь-яка зацікавлена особа протягом двох місяців з моменту публікації може подати заперечення проти реєстрації прав на корисну модель.

За відсутності заперечень Патентне відомство видає свідоцтво на корисну модель або, якщо таке заперечення надійшло і заявник не зміг обґрунтовано довести його неправомірність, відмовляє у видачі свідоцтва. На ці рішення Патентного відомства заявником або іншою особою може бути подана "адміністративна скарга", яка може бути обґрунтована відсутністю наявності таких критеріїв охороноздатності як новизна, винахідницька діяльність або недостатнім розкриттям суті заявленого рішення. Така скарга може бути подана лише тією особою, яка раніше у запереченні заявила свої претензії щодо поданої заявки.

Права володільця свідоцтва на корисну модель не відрізняються від прав володільця патенту на винахід. Із цього випливає, що власник прав на корисну модель може ввозити в Іспанію вироби, що є об’єктом правової охорони в якості корисної моделі, та забороняти їх ввіз третім особам. В обґрунтуванні до Патентного закону зазначається, що оскільки корисна модель являє собою так званий “малий винахід”, то й обсяг правової охорони цього об’єкту прав промислової власності повинен бути меншим, ніж винаходу. У зв'язку з цим строк дії правової охорони корисної моделі складає 10 років від дати подання заявки, у той час як патент на винахід діє 20 років. Даний строк не може бути продовжений. При цьому розбіжність у строках дії правової охорони не відображається на характері та ознаках прав, що засвідчуються патентом на винахід або свідоцтвом на корисну модель. Ці права не мають розбіжностей та у повній мірі відносяться до того або іншого виду правової охорони винахідницьких новацій.

Стаття 154 Закону встановлює, що положення, які торкаються патентів на винаходи, відносяться також і до корисних моделей, якщо тільки вони не можуть бути до них застосовані у силу особливостей корисної моделі. Це у першу чергу відноситься до регулювання правової охорони службових винаходів. Розроблені положення Патентного закону Іспанії, що торкаються реєстрації прав на винаходи, створені у службовому порядку, а також умови та порядок виплати винахіднику винагороди повністю застосовуються і до авторів корисних моделей.

Майже усі норми Закону, що стосуються винаходів, у повній мірі застосовується і до корисних моделей, зокрема положення про відповідальність за порушення прав на винахід, про договірні та примусові ліцензії, обов'язкове використання винаходу.

Законодавство Португалії

Корисні моделі є об'єктом прав промислової власності, відносини щодо якого регулюється єдиним Законом Португалії про охорону промислової власності №30679 від 24 серпня 1946 року (далі – Закон).

Необхідно відзначити, що норми, які регулюють питання правової охорони корисних моделей, поєднані з промисловими зразками в одному розділі Закону. Це створює певні труднощі у розмежуванні двох зазначених об'єктів прав промислової власності.

У статті 37 Закону зазначається, що під корисною моделлю розуміють знаряддя праці, прилади, упаковку та інші призначені для практичного використання предмети, а також їх частини, які розширюють або покращують умови застосування відповідних предметів, завдяки новій формі, розташуванню частин або новій конструкції. При цьому особливо підкреслюється, що в якості корисної моделі підлягає правовій охороні особлива і нова форма виробу, яка забезпечує більш широке застосування або удосконалення застосування корисної моделі. До корисної моделі пред'являються вимоги відповідності критеріям охороноздатності новизна, а також корисність чи "підвищення або покращення можливості застосування" об'єкту корисної моделі. Другий критерій охороноздатності корисної моделі “корисність” відрізняється певною своєрідністю. Мова йде не про промислову придатність, як це прийнято в інших країнах, а про внесення удосконалення в об'єкт правової охорони та розширення меж його використання. Судячи з формулювання Закону, важко припустити, що під цим критерієм мається на увазі будь-яка винахідницька діяльність. Правова охорона в якості корисної моделі не надається об'єктам, які можуть одержати правову охорону як винаходи або промислові зразки.

Набуття правової охорони забезпечує володільцю охоронного документу на корисну модель право використовувати її на всій територій Португалії. Він може виготовляти, застосовувати та продавати вироби, що містять об'єкти корисної моделі. Строк дії прав на корисну модель складає 5 років від дати подання заявки з можливістю багаторазового продовження. Патентне відомство не проводить експертизи заявки на корисну модель на відповідність критеріям охороноздатності. Як і у більшості країн світу правова охорона корисній моделі надається за явочною системою. Документи заявки на корисну модель повинні бути складені португальською мовою, містити прізвище або найменування заявника, його національність, рід занять, адресу або місце розташування. Крім того, повинна бути приведена назва корисної моделі, короткий опис, креслення та формула, що характеризує предмет правової охорони, що заявляється. У випадку витребування конвенційного пріоритету, вказується країна і дата подання першої заявки.

Особливість Закону складають положення, що торкаються визнання прав на корисну модель недійсними. Права на корисну модель можуть бути визнані недійсними, якщо встановлено, що вона не відповідає критеріям новизни чи підвищення або покращення можливості її застосування та якщо виріб, що є об'єктом правової охорони, являє собою винахід чи промисловий зразок. Крім того, підставами для визнання прав на корисну модель недійсними є інші порушення законодавства. Зокрема, дострокове припинення дії прав на корисну модель пов'язано з несплатою мита, а також з невикористанням корисної моделі протягом року.

Закон Португалії не містить норм, що торкаються можливості перетворення заявки на винахід в заявку на корисну модель.

Законодавство Франції

Законодавством Франції передбачено, що винаходи охороняються, зокрема, такими документами, що свідчать про право промислової власності:

Патентами, що видаються на строк 20 років, який відраховується від дати подання заявки;
Свідоцтвами про корисність, що видаються на строк 6 років, який відраховується від дати подання заявки. (L.611-2 Кодексу інтелектуальної власності Франції).

Суб’єкти права на винахід, що охороняється свідоцтвом про корисність, критерії охороноздатності, перелік неохороноспроможних об’єктів та права, що надаються, не відрізняються від суб’єктів права і критеріїв охороноздатності, переліку неохороноспроможних об’єктів та прав, що надаються, винаходів, на які видаються патенти строком дії 20 років.

Однакові вимоги і до оформлення заявок на винахід, що охороняється свідоцтвом про корисність та патентом строк дії 20 років.

Однак, свідоцтво на корисність видається у порядку дещо відмінному від порядку, передбаченому для патентів на винаходи строком дії 20 років. Це свідоцтво видається, якщо заявник не подав в установлений термін клопотання про проведення пошуку і надання відповідного звіту про пошук або подав клопотання про перетворення заявки на патент в заявку на свідоцтво про корисність. Відомості про заявку публікуються в офіційному бюлетені промислової власності Національного інституту промислової власності по закінченню 18 місяців від дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, від дати пріоритету. З дати публікації будь-яка третя особа може подати клопотання про надання звіту про пошук.

Практика правової охорони корисних моделей в країнах Європейського Союзу