Міжнародна практика правової охорони корисних моделей
Міжнародна практика правової охорони корисних моделей
Серед об‘єктів прав промислової власності Паризька конвенція по охороні промислової власності від 20 березня 1883 року, учасницею якої є Україна, в частині 2 статті 1 визначає, зокрема корисні моделі. Саме цей міжнародний акт встановлює можливість для країн-учасниць передбачити правову охорону таких результатів інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології як корисні моделі. Г. Боденхаузен у своїй відомій праці “Guide d`application de la Convention de Paris pour la protection de la propriete industrielle” (Паризька конвенція по охороні промислової власності. Коментар) дає таке пояснення щодо цього об’єкту прав інтелектуальної власності: “Корисні моделі (les modeles d`utilite), що визнаються як об’єкти правової охорони лише невеликою кількістю країн, можна розглядати як “малі винаходи” (винаходи другого класу). Йдеться про правову охорону промислових новинок, що є не такі значні, як патентоспроможні винаходи (з деякими можливими обмеженнями стосовно виду новинок, на які ця правова охорона поширюється). Правова охорона надається в цьому випадку на більш короткий термін, ніж при видачі патентів на винаходи”.
Термін “корисна модель” можна розглядати як загальний по відношенню до термінів "малий винахід" (Австралія), "корисне нововведення" (Малайзія), "свідоцтво про корисність" (Франція) чи "короткостроковий патент" (Бельгія, Нідерланди), що використовуються в світі для визначення охоронного документу для менш значних винаходів, зокрема в галузі механіки (пристроїв, інструментів, побутових виробів тощо).
Механізм здійснення правової охорони корисних моделей подібний до загального механізму правової охорони винаходів шляхом видачі патентів (у деяких країнах заявка на видачу патенту на винахід може бути перетворена у заявку на видачу охоронного документу на корисну модель і навпаки), але він більш простий, дешевий і швидкий, завдяки чому правова охорона корисних моделей важлива для малого бізнесу, який відіграє стратегічну роль по відношенню до новацій і швидкого відгуку на вимоги ринку.
На сьогодні правова охорона корисних моделей передбачена в 64 країнах світу. Зокрема всі країни Європейського Союзу мають певні форми правової охорони корисних моделей, за виключенням Великобританії, Швеції і Люксембургу. Але існують також і країни, які не вважають за потрібне здійснювати правову охорону корисної моделі на своїй території. До таких країн відносяться і такі промислові гіганти як США та Канада.
Необхідно зазначити, що коло країн, що запроваджують таку форму правової охорони результатів інтелектуальної діяльності в останні роки має тенденцію до розширення. Так, у вересні 1999 року набрав сили новий Патентний закон Таїланду, однієї з головних особливостей якого є введення правової охорони корисних моделей. До цього або вводилися, або обновлялися відповідні закони в ряді інших країн. У деяких країнах правова охорона корисних моделей користується особливою популярністю. Наприклад, у Китаї за період 1985-1996 років було зареєстровано близько 30 тисяч патентів на корисні моделі, що складає 73 відсотки від загального числа патентів на три різні категорії об’єктів прав промислової власності (винаходи, корисні моделі та промислові зразки). В Іспанії заявок на корисні моделі подається також набагато більше, ніж заявок на винаходи.
Найбільш поширеною аргументацією на користь цієї форми правової охорони технічних рішень є швидка і проста процедура реєстрації прав, низький рівень вимог до винахідницької творчості і невисокі витрати. Термін реєстрації прав на корисні моделі не настільки тривалий, як для винаходів, однак правова охорона виявляється більш ефективною для так званих “малих винаходів”. Особливо великий попит на таку форму правової охорони відзначається в галузях, пов'язаних з механікою, електротехнікою, оптикою та приладобудуванням. Необхідно зазначити, що на отримання національного патенту на винахід, як правило, необхідно витратити більше двох років, європейського - чотири роки, а в Європі права на корисну модель можна зареєструвати за півроку.
Правова охорона корисних моделей сприяє першим крокам інноваційної діяльності, успішність яких можлива лише за умови запобігання копіювання нововведення конкурентами за допомогою ефективних засобів захисту прав протягом обмеженого періоду часу.
На практиці легкість реєстрації прав на корисну модель врівноважується відносно вузькими рамками наданої правової охорони. Відсутність проведення експертизи заявок на корисні моделі може призводити до дублювання видання декількох охоронних документів на одну корисну модель, що спричиняє серйозну погрозу стосовно подальшого оспорювання прав. Так, у Китаї тільки в 1995 році було розглянуто 82 справи про правомірність видачі патентів на корисні моделі, при чому в 55 відсотків випадків зазначені патенти були визнані недійсними. В Іспанії також існує значна судова практика з цих питань.
Разом з тим, європейський досвід свідчить, що домогтися анулювання прав на корисну модель дуже важко - частіше через більш низькі вимоги до рівня винахідницької діяльності. Заявнику достатньо зрозуміло викласти переваги запропонованого ним пристрою, щоб бути в більшості випадків упевненим у вирішенні суперечки на свою користь. Специфіка розгляду конфліктів по корисних моделях у суді полягає у тому, що тут розглядаються права на зареєстрований об'єкт корисної моделі, який не пройшов експертизи, тому заявник може домогтися затягування справи до одержання результатів експертизи, ризикуючи, однак, відшкодуванням судових витрат у випадку ухвалення рішення не на його користь.
В основному суть правової охорони корисних моделей скрізь однакова і стосується видачі охоронних документів на рішення, придатні для практичного застосування, що стосуються структури і форми технічного рішення, а також їх сполучення найчастіше в тримірних пристроях. У деяких законах зазначається, щодо яких об'єктів складаються виключення. У Бразилії - це скульптури, будинки, емальований посуд, картини, вишивки, фотографії, у Греції - породи тварин і сорти рослин, біологічні продукти і виробничі процеси, у Гватемалі - способи виробництва речовини і металургійних матеріалів. З розвитком системи правової охорони корисних моделей виявляються тенденції до розширення її меж. Наприклад, у Німеччині в 1990 році при перегляді Закону про охорону прав на корисні моделі були зняті обмеження на вироби, що не мають тримірної форми, а в Малайзії охороноспроможними корисними моделями визнаються навіть способи.
У законодавствах багатьох країн включені норми, щодо яких визначається процедура перетворення заявки на винахід у заявку на корисну модель. У їхньому числі Греція, Іспанія, Тайвань, Угорщина, Італія, Японія, Польща, Корея і Уругвай. У більшості цих країн допускається перетворення заявок в обох напрямках, а в Австралії, наприклад, можна подати відразу дві заявки - на винахід і на корисну модель. У Росії заявник вправі, до публікації відомостей про заявку на винахід, перетворити її в заявку на корисну модель, а заявка на корисну модель може бути перетворена у заявку на винахід до ухвалення рішення по ній про видачу свідоцтва. Такий порядок додає додаткову гнучкість системі правової охорони винаходів.
Хоча часто використовуються різноманітні визначення та термінологія, суть правової охорони в основному всюди однакова та зводиться до видачі охоронних документів на нові рішення, придатні до практичного застосування і ті, що відносяться до форми, структури та їх сполучення у тримірних виробах.
Існує декілька видів систем реєстрації прав на корисні моделі:
- явочна система – (наприклад, Австралія, Німеччина, Італія, Уругвай);
- перевірочна система –(наприклад, Південна Корея, Іспанія, Індонезія);
- напівперевірочна система – (наприклад, Франція, Португалія, Мексика).
Строк дії правової охорони корисної моделі у більшості країн становить від 5 до 10 років. Найкоротший строк дії правової охорони 4 роки прийнято у Сомалі. Є країни, в яких строк дії прав на корисну модель дозволяється продовжувати кожні 5 років.
