Зміст та набуття майнових прав інтелектуальної власності на винаходи

Зміст майнових прав інтелектуальної власності на винаходи,
корисні моделі, промислові зразки та компонування ІМС.

Права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки і компонування ІМС набуваються на підставі: подання в установленому законом порядку заявки за умови їх відповідності умовам придатності для набуття права, визначених ЦК України. Як вже було зазначено ЦК України і відповідним законом для кожного об’єкту вставлені умови придатності для набуття права інтелектуальної власності. Загальною вимогою є те, що заявка подається встановленого змісту та в установленому порядку. Заявка має містити не тільки інформацію, що ідентифікує заявника (фізичну або юридичну особу) але і давати можливість визначити обсяг правової охорони відповідного об‘єкту. Обсяг правової охорони визначається за кожним окремим об’єктом. За результатами розгляду заявок у порядку, встановленому відповідним законом, приймається рішення щодо наявності підстав для надання правової охорони.

Статтею 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Що стосується компонування ІМС, то права інтелектуальної власності на нього засвідчується свідоцтвом (стаття 472 ЦК України).

Патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок та свідоцтво на компонування ІМС засвідчують майнові права інтелектуальної власності, а саме:

  • право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, компонування ІМС;
  • виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
  • виключне право перешкоджати неправомірному використанню цих об‘єктів, в тому числі забороняти таке використання.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок та компонуван- ня ІМС є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

Право інтелектуальної власності за своєю природою є суб’єктивним правом, тобто включає можливість особи як самостійно здійснювати визначені дії, так в можливість вимагати відповідної поведінки від іншої особи (осіб). Майнові права інтелектуальної власності мають абсолютний та виключний характер.

Абсолютна природа прав інтелектуальної власності визначається тим, що ці права охороняються від будь-якої особи, яка своїми діями перешкоджає здійсненню цих прав. Таким чином інші члени суспільства, на яких поширюється закони держави, зобов'язані утримуватись від використання результату інтелектуальної діяльності, що є винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком або компонуванням ІМС, що належать їх власнику. Тільки законом можуть бути встановлені випадки обмеження майнових прав інтелектуальної власності.

Виключний характер прав інтелектуальної власності визначається тим, що в межах однієї країни права на конкретний об’єкт можуть належати лише одному власнику. Видача двох охоронних документі, що засвідчують права інтелектуальної власності на той самий об'єкт не допускається. Необхідно зазначити, що дія прав інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності, обмежена територією відповідної держави. Це означає, що на той самий об'єкт у різних державах охоронний документ може бути виданий різним особам. Відповідно до статті 4bis Паризької конвенції по охороні промислової власності, «патенти, заявки на які подані в різних країнах Союзу громадянами країн Союзу, незалежні від патентів, отриманих на той же винахід в інших країнах, що входять чи не входять до Союзу».

Майнові права інтелектуальної власності носять строковий характер. Законодавством встановлено строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на різні об’єкти промислової власності. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності спливає:

  • для винаходу через двадцять років, від дати подання заявки. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Законом України “Про охорону прав на винаходи корисні моделі” встановлено, що строк чинності виключних майнових прав на винахід, об’єктом якого є лікарські засоби, засоби захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Порядок продовження встановлюється відповідним нормативним актом (абз.5 частини 4 статті 6 Закону).;
  • для корисної моделі через десять років від дати подання заявки;
  • для промислового зразку через п'ятнадцять років від дати подання заявки, при цьому Законом України “Про охорону прав на промислові зразки” встановлено, що строк дії патенту становить 10 років від дати подання заявки і продовжується в установленому порядку за клопотанням власника патенту, але не більше як на 5 років;
  • для компонування інтегральної мікросхеми через десять років від дати подання заявки.

Законом встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності.

Відповідно до пункту 16 статті 16 Закону України «Про охорону прав на винахід корисну модель» по закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, в офіційному бюлетені публікуються відомості про заявку, якщо вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа може ознайомитись з матеріалами заявки. Така публікація спрямована, по-перше, на ознайомлення суспільства з новітніми технічними досягненнями, по-друге, надає можливість будь-якій особі ознайомитись з матеріалами заявки та направити заперечення проти видачі патенту на винахід, на підставі невідповідності його умовам надання правової охорони Однак така публікація може нанести шкоду заявнику. Саме після такого опублікування відомостей про заявку заявнику надається тимчасова правова охорона в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вона була опублікована (стаття 21 Закону). Суть тимчасової правової охорони полягає в тому, що заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення української мовою з зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на винахід, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані. Зазначена компенсація може бути одержана заявником тільки після одержання ним патенту. Її розмір визначається угодою сторін чи у судовому порядку. Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.

Необхідно зазначити, що велике значення для власника прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок та компонування ІМС має обсяг прав, що надається.

Кодексом встановлено, що обсяг правової охорони визначається:

  • формулою винаходу, корисної моделі;
  • сукупністю суттєвих ознак промислового зразка;
  • зображенням компонування ІМС на матеріальному носієві.

Відповідно до пункту 5 статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» тлумачення формули винаходу здійснюється в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень. Що стосується промислового зразка, то тлумачення ознак промислового зразка здійснюється у межах його опису (пункт 6 статті 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” використанням винаходу (корисної моделі) визнається:

  • виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
  • застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Законом встановлено, що продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилеж- ного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:

  • продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
  • існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

Обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Щодо промислового зразка, то використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування його до продажу в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використанні всі суттєві ознаки промислового зразка.

Під використанням компонування ІМС слід розуміти:

  • копіювання компонування ІМС;
  • виготовлення ІМС із застосуванням даного компонування;
  • виготовлення будь-яких виробів, що містять такі ІМС;
  • ввезення таких ІМС та виробів, їх містять, на митну територію України;
  • пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях ІМС, виготовлених із застосуванням компонування ІМС, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС.

ІМС визнається виготовленою із застосуванням зареєстрованого компонування, якщо при цьому використано всі елементи, які визначають компонування ІМС оригінальним.

Необхідно зазначити, що взаємовідносини під час використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка та компонування ІМС, право інтелектуальної власності на які належать кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник прав може використо- вувати зазначений об’єкт на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (ліцензію) на їх використання та передавати право будь-якій іншій особі без згоди решти власників.

Власник майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок та компонування ІМС може передавати на підставі договору майнові права інтелектуальної власності будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель), промисловий зразок, компонування ІМС можуть бути передані володільцем патенту (свідоцтва) на підставі норм ЦК України щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договір про передачу виключних майнових права на винахід (корисну модель) промисловий зразок і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

При цьому факт передання майнових прав на запатентований винахід (корисну модель), промисловий зразок або зареєстроване компонування ІМС підлягає обов'язковій державній реєстрації, яка здійснюється за заявою однієї із сторін договору (ліцензійного договору) у порядку, встановленому законом.

Що стосується надання дозволу на використання цих об’єктів (ліцензія на використання), то відповідно до статті 1114 ЦК України такі ліцензії не потребуються обов‘язкової державної реєстрації. Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку встановленому законом. Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об’єкт інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Власник майнових прав на винахід (корисну модель) промисловий зразок, має право подати для офіційної публікації заяву про готовність надати дозвіл будь-якій особі на використання винаходу (корисної моделі) (відкриту ліцензію). У цьому разі збір за підтримання чинності майнових прав на винахід (корисну модель) промисловий зразок зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком опублікування такої заяви.

Якщо жодна особа не заявила власнику майнових прав на винахід (корисну модель), промисловий зразок про свої наміри щодо використання винаходу (корисної моделі), промисловий зразок не виявила бажання одержати ліцензію або укласти ліцензійний договір, він може подати письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У такому разі збір за підтримання чинності майнових прав на винахід (корисну модель) вноситься у повному розмірі, починаючи з року, наступного за роком опублікування такого клопотання.

Форма та порядок подання заяви та клопотання визначається центральним органом виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності.

Відомості про реєстрацію факту передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та факту надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), промислового зразка або компонування ІМС публікуються в офіційному бюлетені.

<<Назад